Președintele UCRR, dr. Gheorghe Firczak a avut o intervenție prin care a mulțumit instituțiilor fundamentale ale statului român, președinție, guvern și parlament pentru sprijinul acordat organizațiilor minorităților naționale pentru păstrarea culturii, tradițiilor, limbii și spiritualității proprii.
Подію Рада Народностных меншинів – 30 років організовала в рамці Департаменту інтеретнічных связів в сполупраці з Парламентнов групов народностных меншинів в Депутатчной камері Румуньского Парламенту і Організація Інтер-Арт і Партія Ромів Про-Европьска. 18 децембра ся сповнили 30 років від коли эствує Рада народностных меншинів. Тато подія ся одбула в Парламентнім палаці в святочні атмосфері. Брали участь важні політічні люды: Серджю Ністор – радник презідента країны, Марчел Чолаку – премєр Румунії, Алфред Сімоніс – председа депутатчной камеры, Варужан Папбукчіян – лідер Депутатной Групы етнічных меншинів в Румунії, Васіли Данку – председа Перманентной делегаціїї Румунії в НАТО, пані Лачіко Еніко Каталін – бувшый владный радник в Депатаменті інтеретнічных связів. Премєр Марчел Чолаку представив в своїм приговорі, в рамці святкованя Дня етнічных меншинів, значеня сповненых 30 років єствованя Рады народностных меншинів: «Для мене є велика честь бути днесь, в День народностных меншенів, з вами, святковати 30 років від створіня Рады народностных меншинів. Дякую парламентні групі етнічных меншенів і владному Депртаменту інтеретнічных связів за вашу ініціатіву свяковати сполу різноманітость і, подля моєй точкі зору, за контрібуцію етнічных меншинів в розвивані нашой державы, нашого народу. Етнічна і релігійна різноманітость і плуралізм суть великый шанс і способ на розвиток Румунії, на обогачіня цілого родового душевного маєтка нашой державы. Сьогоднішна річниця дає нам оказію обновити ангажамент, становити далше Румунію як реалным европскім прикладом в протекції прав етнічных меншинів а в парламенті дає можность брати вырішеня для цілого румуньского народа.»
Председа Културного Товариства Русинів Румунії, др. Георге Фірцак в своїм приговорі подяковав всім основным владным і державным інстітуціям, канцеларії презідента, премєрові канцеларії і парламенту за допомогу всім етнічным організаціям заховати свою културу, свої традіції, язык і душевный маєток.