A XIII-a reuniune a Congresului Mondial al Rutenilor

Au participat delegaţi – 10 delegaţi adulţi şi 5 delegaţi la tineret – din partea organizaţiilor rutene din Cehia, Croaţia, Polonia, România, Serbia, Slovacia, Statele Unite ale Americii/Canada, Ucraina şi Ungaria. Lucrările au determinat un dialog fructuos pentru continuarea şi dezvoltarea colaborării rutenilor de pretutindeni în vederea afirmării identităţii rutene prin limbă, tradiţii, istorie şi cultură.

Deschiderea lucrărilor a marcat mesajele autorităţilor centrale şi locale din ţara noastră: Preşedintele României, domnul Klaus Iohannis, Guvernul României, prim-ministrul Victor Ponta, Camera Deputaţilor, preşedintele Valeriu Zgonea, Grupul Parlamentar al UDMR, preşedinte Kelemen Hunor şi Grupul Parlamentar al Minorităţilor Naţionale, vicepreşedinte Dragoş Zisopol, Prefectura Judeţului Hunedoara, Primăria şi Consiliul Local al Municipiului Deva.

A fost ales noul Consiliu Mondial al Rutenilor format din câte un reprezentant al organizaţiilor rutene din ţările mai sus menţionate la care se adaugă reprezentantul tineretului. Noul preşedinte este dr. Stepan Lavinec, rutean din Ungaria. Vicepreşedinţi: Iulius Firczak, rutean din România şi Milo Sajtos, rutean din Croaţia. Ivan Petreţchi, rutean din România este preşedintele Comisiei de Revizie a Consiliului Mondial al Rutenilor. În comisiile de specialitate au fost aleşi Cristina Bodnariuc, preşedinte al Comisiei de Învăţământ şi Maria Saghin, preşedinte al Comisiei de Cultură, ambele rutence din România. Svetlana Petreţchi, ruteancă din România, a fost aleasă preşedinte al Consiliului Mondial al Tineretului Rutean.

În foaierul Teatrului de Artă din Deva am vernisat Expoziţia de fotografii UCRR 15 ani de activitate 2000-2015. Ansambluri folclorice rutene din Dărmăneşti-Suceava, Peregu Mare-Arad şi Bistra-Maramureş dar şi din Croaţia, Slovacia şi Ucraina au prezentat un frumos spectacol cu cântece şi dansuri populare rutene. O menţiune specială pentru ansamblul folcloric al Colegiului Naţional Decebal din Deva, care a prezentat cântece şi dansuri populare româneşti iar la final a intonat Cânt ruteneşte, Imnul Rutenilor din România. Sincere mulţumiri colectivului Teatrului de Artă Deva, pentru tot sprijinul acordat. Noi, reprezentanţii Uniunii Culturale a Rutenilor din România mulţumim celor care ne-au sprijinit în organizarea acestei manifestări cu o menţiune specială pentru Inspectoratul Şcolar al Judeţului Hunedoara şi Colegiul Naţional Sabin Drăgoi Deva.

Я упевненій шо наше снаганя організовати каждого рока табор про діти і молодеж в турістічнім коплексі »Капріоара» є важне діло. Добрі связи з окресним Управлінім про молодеж і спорт, окреса Гунедоара зробило можливо організовати конца юла, на тиждень, цей табор. Радость дітей і іх родичів всіх філіалів нашого товариства є велика.

29-го августа до 1-го септембра 2013-го р. в Сігішоарі одбував ся інтеркултурній фестівал ПроЄтніка, с допомогов міста Сігішоара і Департамета меджеетнічних связів Влади Румунії. Русиньску културу представляли Русиньскі фолклорні ансамблі «Червона Ружа» з Бістри, окрес Мараморош под руководством Маріяни Петрицкі і «Голубок», ансамбель Русинів з Перегу Мари, окрес Арад, дірігент Віоріка Бойчук. Обидва ансамблі представили, перед участниками замка, русиньскі традіції, нашу културу, нашу душевность і наший язик. Я вірю шо так можеме затримати живу нашу ідентічность.
26-ого до 29-ого септембра 2013 р. в Плоєштах ся одбула перша єдіція «Алфавіт жити сполу». Стрітнутя організовали Представітильство Європской Комісії в Румунії, Грецкій Союз в Румунії і Владній департамент межеетнічних связів. Фолклорічній ансабль з Бістри «Червона ружа» представив з успіхом наших Русинів.
Каждого рока, на зачатку осени, береме участь на дуже важній момент нашей душі Свято-храм Греко-католіцкой цекрьви в Перегу Мари, Покривало Богородиці.

Дні русиньской култури 2013-го р. ся одбули в спеціялних рамках. В палаці румунского Парламента, 14-16-го октобра, представляла свої картини малярка, пані Іріна Фірцак. Помогали отворити вернісаж Посолство Мадярьска, Департамент межеетнічних связів і Парламент Румунска. Центральна медія широко представила тоту подію.
На кінці каждого рока наш союз організує в своїх філіялах културні акції посвящених зимним святам. Даруєме дітим радость Різдва, малі і солодкі дарункі.
Діятельность 2014-го р. почав 29-го фебруара до 2-го марца з першим триместровим засіданім Світовой Ради Русинів у Деві. Третого марца, священик Василь Бойчук богослужив за Русинів Румунска і за всіх Русинів світа.
26-29 марца Културній Союз Русинів Румунії організовав акцію «По слідах султани Гюрем» з поїздков до Істанбулу, Турецко. Відкрили історію, приймаючі реялній історічній урок, члени нашой унії з Божоги, Дерманештів, Бістри, Перегу Мари, Алба Юлія і Деви. Ми ходили по єй слідах на спомину важной женськой особности Отоманского Імперія шістнадцятого віка, про то шо султана Гюрем була найважна особа для Солімана Магніфічного.

Примарія міста Секуйскій Одоргей і Културній дом міста організували 17-18 мая штиридцяту єдіцію фолклорного фестівалу «Сзейке». Русинів представляв фолклорній ансамбель «Червона ружа» з Бістри.
5-9-го юна, председа КСРР і подпредседа Світовой ради Русинів/Руснаків/Лемків, Юліюс Фірцак, подав позваня председові організації «Руска матка» з Сербії і председа Світовой Ради Русинів/Руснаків/Лемків Дюра Папуга, подпредседові Културной комісії про інформуваня і відательство, Владімір Гаргай з Нового-саду і Марусі Ковач-Дорошкі, поєпеса з Руского Керестура, секретар дружства, навщівити Румунско. Стрітнутя було в Деві 5-ого юна, а 6-го, візітуваня замка і поєзд до Мараморошу. 6-го, 7-го і 8-го юна, пятниця, субота і неділя одбули ся много стрітнутя і бісідованя з містними офіціяльними особами, з Русинами Бістри і Вішевской Долини. В неділю по богослуженю, молоді зміряли собі сили граючі фотбал. Стрітнутя в Румунску було важне бо єден з сужетів був і Тринадцатій Конгрес Русинів/Руснаків/Лемків і Семій Форум Молодежі, юна 2015-го р. в Румунії.
22-ого юна 2014 наша унія брала участь на другу єдіцію конкурза кухарьства. Наші Русини Іван Петрецкі, Василь Саучук і Маріус Комша окуповали цінне друге місце а румунска медія шіроко передавала події.
4-7-ого августа 2014 в Деві в Турістічним комплексі «Капріоара», Окресной секції про молодеж і спорт Гунедоари, відбував ся табор про русинскіх дітей і молодеж. Девіз табора: «Роль і місце націоналних меншин а найме русиньской меншини на румунскім културнім просторі.»

В табору побували діти наших Русинів разних філіялів: філіяла Арад, ведуча була Віоріка Бойчук; філіяла Мараморош, ведуча, Маріяна Петрецкі; філіяла Сучава, координатор Марія Чорней; філіяла Алба і Гунедоара, координатор Марія Комша. На закінченю діти приготовили з ентузіазмом културній програм.
21-24 августа 2014 в Сігішорі перебував шорічній фестівал для етнічних меншин Румунії «ПроЕтніка». Цель фестівала є захранити і розвивати армонічні связи меже національними меншинами. Наше участіє було значительне. Програм фолклорних ансамблів Русинів Бістри Мараморош «Червона ружа» і «Голубок» з Перегу Мари, Арад, був особливій, мав великій успіх бо русинські співанки і танці були на високім уровні, але і русинські традічні костюми радовали очі людей.
31-го августа до 1-го септембра проводили ся дні села Перегу Мари-Арад, велике свято для всіх родаків. Свято зачало боголуженієм а потім на сцені співали, грали і танцовали ученики школи Перегу Мари, ученики Умелицкой школи «Сабін Драгой». Родаків з Перегу Мари придставили молодий віртуозній ісполнітель на марімбафоні Касіян Бойчук і хор «Голубок». Брав участь предсидатиль Културного Союза Русинів Румунії, Юліюс Фірцак.
4-7 септембра 2014 відбував ся у Деві 25-ій Націоналний сімпозіон про історію і ретроаграрну науку в Румунії. Главній організатор СІРАР, філіяли Гунедоара-Дева і Алба. КСРР достала велику підпору од Генерального Секретарства Румунской влади, од Валентіна Богатерьця і од подсекретаря Департаменту для межеетнічних связів Румунской Влади, Амет Аледін. Він придставив на сімпозіоні научну роботу про турецкіх і татарскіх меншин з Румунії. На сцені Културного дому «Драган Мунтян» співали хор Єпіскопства Деви і Гунедоари-«Анастассіс», Фолклорна група Національного Колегія «Дечебал», «Поєніца» з Деви, дірігентка Олівія Ніциску і фолклорній ансамбель «Голубок» з Перегу Мари, дірігентка Віоріка Бойчук.
На зачатку осени Храм-свято Греко-католіцкой церькви з Перегу Мари, Покривало Богородиці, є важне душевне свято для нас.
На середині децембра, в началні школі в Бістрі наш союз організовав з містним авторітитом і з Народним парком Гори Мараморошу семінар на тему «Ялина». Радість дітваків була велика, бо на послідку діти співали і танцовали і приймали діпломи, примії і дарункі від організаторів. Дякували сме файно газдам, діректорові школи, Василь Онюжек.
У всіх філіялах, зимні свята принесли нові културні традічні виступи з всяких зонах держави де живут Русини. Дітим було весело бо пиймали дари од нашого союза. Учетилька з Дерманешт-Сучава, Боднарюк Крістіна приготовила короткій концерт русинскіх співанок і колядок, освіжуючі репертоар вокальной групи «Ластівочка».
Наший союз виступав на кажде кликаня културного діяня, других меншин Румунії ай Департаменту про межеетнічних связів Румунской влади. Так були дні націоналних меншин в Бухаресті, Ярмарок етнічних меншин в Музеї румунского селяна, виставка меншин в Музеї Бухарест ай в Салоні книг, преси і музикі в Бухаресті ай в Сінаі, організатор то Сполок Амплус Інтернаціонал сполу з Департаментом про межеетнічні связи.
КСРР брав участь на засіданя і інше діяня Світовой Ради Русинів, але і на стрітнутя членів союза: семінарії, круглій стіл, где суть пресутні менши членів, як то би було інструктажи на приготовленя програмів доступити європейскіх фондів, на ліпшу роботу з містними і центральними інстітуціями, на ліпшу роботу з центральнов телевізію і радіом і други.
Періодічні стрітнутя, в рамці Департаменту про межеетнічні связи, разних комісій є важне діяня для нас: фінанчна комісія, освіти, молодежі, култури. Зачала фунговати, по довгі перерви, юрістьска і адміністратівна комісія. Член юрістьской комісії я наша Русинка, Светлана Петрецкі і представує КСРР.
Видаватильне діятельство було і буде перманентна і основна наша робота. Докончіли місячне видаваня Русинського Журнала, где релатуєме наше діятильство. Каждого року видаваме стінні календари где робеме знакомим КСРР і наши свята.
Для інтернавців, на ліпше информованє, а то барз корестний фактор, завершили структуру по інтерниті сайта союзу: www.rutenii.ro. Сайт стал ся перманентним, актуалним, бістрим, ифектівним інструментом інформувати і проводити нашу діяльность в рамці віртуального простора.

Видаванє ДВД-ів основна діяльність нашого союза, обсагує спектаклі фолклорних групів, роботу Дванадцятого Конгреса Русинів/Руснаків/Лемків і културні акції в Мукачеві і Сваляві в Україні, обсагуючі шість томів. Завершили ДВД богуслуженій греко-католіцкой церькви з Перегу Мари і діялність з табора про діти і молодеж. Тато робота потребна познакомити културу, язик, традіції і душевность Русинів Румунії і з цілого світа.

4 – ого юна 2015, Деві